Учнівське самоврядування

Комітет суспільно- корисних справ (збір благодійних коштів, проведення акцій, організація суспільно-корисних робіт) 
Бібліотечно-інформаційний комітет (проведення п’ятихвилинок, бібліотечних уроків, інформаційна робота) 

Комітет навчання, диципліни і порядку (перевірка та контроль навчання обнокласників, шкільної форми, прогулів) 

Комітет культмасової роботи (проведення та підготовка свят, заходів) 

Старостат (засідання, збори, прийняття рішень, доведення рішень до учнів класу)

Характеристика класу

У класі навчається 27 учнів. Вік дітей 14-15 років. 

Більшість дітей виховується у сім'ях , де панує взаємо-порозуміння та злагода. У зв'язку з відсутністю місця роботи, у чотирьох родинах мама або тато не працюють. Матеріальне становище у більшості сімей середнього рівня. 
Між учнями триває формування згуртованості, взаємодопомоги; формуються ціннісно-орієнтаційні уподобання, почуття колективізму. Серед дітей проглядається бажання бути лідерами у класі, проте наявні угрупування , які сформовані за переважно за місцями проживання. У спілкуванні з учителями учні проявляють стриманість, тактовність, порядність. Більшість дітей мають холеричний темперамент, проте є й флегматики. Виховання дітей у сім'ї та школі впливає на характер дітей. Щодо психологічних якостей, то у дітей переважає довільна увага, процеси пам'яті, а саме запам'ятовування та відтворення, відбувається швидко, слаба пам'ять у хлопців. Відстають від норми у них увага та мислення. Учні вимогливі до себе, готові прийти на допомогу одне одному, відповідально ставляться до навчання і до виконання громадських доручень. У цілому діти вчаться бути чуйними одне до одного і за складних ситуацій кожен із них знаходить підтримку в однокласників.
З початком навчального року клас обрав свого лідера, Шевчук Анастасію, створили систему самоврядування. 
Більшість дітей багато читають додаткової літератури, із задоволенням беруть участь у конкурсах та проведенні позакласних занять, свят Навчальний рік закінчив на відмінно Журбей Дмитро, з гарними оцінками ще 5 учнів. 
Загалом учні з батьками ставляться до навчання відповідально.Учні мають великий навчальний потенціал і хороші здібності до навчання.

Виховна система класу

 
  
 

Гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

 
Завдання морального виховання (формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань, вироблення навичок і звичок моральної поведінки) 
Завдання трудового виховання (психологічна підготовка особистості до праці, практична підготовка до праці, до свідомого вибору професії ) 
Завдання естетичного виховання (формування естетичних понять, поглядів і переконань, виховання естетичних почуттів, виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві) 
Завдання фізичного виховання (виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою і спортом, підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту, підготовка до фізичної праці)
    
 

Організаційно-педагогічний компонент

    
 
організацію виховних центрів — створення музеїв, тематичне оформлення рекреацій; 
органічне поєднання завдань, вирішуваних школою, з потребами довкілля; 
створення в класі морально-психологічного клімату поваги до знань; 
підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів; 
розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності; 
своєчасне проведення виховних заходів, акцентування уваги на профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі 
підвищення емоційності виховних заходів; 
створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання; 
подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів.
    
 

Орієнтаційно-цільовий компонент

    
 
Найвища мета виховання — всебічний гармонійний розвиток вільної, самодостатньої особистості. Головною тенденцією виховання є формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального й природного довкілля та самої себе. Формування і розвиток морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.
    
 

Діагностико-результативний компонент

    
 
сформується духовна, високоморальна, життєво компетентна особистість, гідний громадянин України, професіонал, сім’янин; • підвищиться рівень вихованості й загальної культури школяра; • зміниться ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави, природного й соціального довкілля та до самої себе; • зросте інтерес батьківської громади, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді; • підвищиться імідж загальноосвітнього навчального закладу.
    
 

Практично-діяльнісний компонент

    
 
Широко впроваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, ігрові, “Створення ситуації успіху” тощо). 
Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій. 
Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді. 
Залучення дітей до прийняття. рішень, відповідальність дитини перед колективом, стимулюванння розвитку громадської думки, самостійності.